Як компенсувати навантаження дитячого садка!

1. Перше відвідування дитиною дитячого садка має бути ознайомчим, у вашій присутності. Неможливо в перший день відвідання навантажити дитину подвійною інформацією. Перше: нова обстановка, територія, іграшки, друге: Великий дитячий колектив і зовсім незнайома йому доросла тітка - вихователь. Ви прийшли в дитячий сад (це ефективніше зробити в другій половині дня, коли немає ймовірності зустріти плач при розставанні з мамою дитини), піднялися в групу, познайомилися з вихователем, заглянули в кімнату для ігор, знайти шафку, в якому буде зберігатися одяг малюка. Вихователька разом з Вами і малюком пройшла в спальню, показала, де діти сплять. На цьому ваше перше відвідування дитячого садку закінчилося.

Другий раз Ви можете погуляти з дітьми вашої групи на майданчику дитсадка. Це доречно зробити в другій половині дня, щоб ваш малюк побачив, що всіх із саду забирають. Перше годинне відвідування дитячого саду можна за домовленістю з вихователем провести як у першій половині дня, так і в другій, що може бути виправдано як режимом дня вашої дитини, так і перерахованими вище факторами. Досить ефективно буває кілька днів погуляти з дітьми на майданчику дитячого садка, і на другий-третій день після прогулянки відвести дитину в групу.

2. Добре зарекомендував себе індивідуальний графік відвідувань. Наприклад, чотири дні на тиждень робочих - три вихідних, або два дні на тиждень ходимо в дитячий садок тільки до обіду. Можливі й інші варіанти - залежно від особливостей дитини та розкладу занять у дитячому садку. Найголовніше, щоб ваш індивідуальний графік не порушував психологічного комфорту перебування дитини в дитячому саду.

3. Зверніть увагу на те, що в дитячому садку не передбачені канікули. Незважаючи на те, що навантаження в дитячому саду іноді навіть більше, ніж у школі, - за часом перебування і в силу віку дитини. Тому виходячи з можливостей вашої дитини передбачте "канікули". Два місяці ходимо - тиждень відпочиваємо. Або: два тижні ходимо - три-чотири дні (вихідні плюс пару днів) перерву. Якщо Ви не навчитеся за станом дитини визначати наростаючу втому і давати малюкові можливість відпочинку, він буде хворіти самими банальними респіраторними захворюваннями, тому що на тлі втоми буде знижуватися імунітет.

4. Якомога більше розмовляйте з дитиною про те, як він провів день у дитячому садку. Питання повинні бути простими, неемоційними. Що ти їв? У що ви грали? У що ви грали на вулиці? Як ти одягався? Що сказала вихователька? Якщо Ви відчуваєте, що малюк не хоче обговорювати з вами дитячий садок, це може бути сигналом того, що дитячий садок ним сприймається негативно.

Справа в тому, що розповісти про свої переживання, які неприємні, дитині дуже складно. З одного боку, він не завжди правильно може оцінити ступінь своєї провини у виниклій неприємної для нього ситуації. З іншого боку, розповідь про неприємні переживання - це ще раз переживання цих подій. Небажання дитину говорити про неприємні йому речі виступає як психологічний захист.

Якщо малюк розповів Вам щось жахливе з вашої точки зору, постарайтеся не налякати його вашою емоційною реакцією. Спокійно, тим самим тоном продовжуйте задавати уточнюючі питання. Постарайтеся своєю розмовою не погіршити психологічний дискомфорт, що виник у дитини. Навчіть малюка правильної поведінки у складних непростих ситуаціях в дитячому саду.

5. Абсолютно не варто після дитячого садку садити дитину перед телевізором, а ще гірше - перед комп'ютером. По-перше, в цьому випадку дитина позбавлена ​​будь-якого спілкування з батьками. По-друге, перегляд телевізора і гра на комп'ютері є сильно збудливими видами діяльності, що несуть нову, не завжди позитивну інформацію, що для дитини, яка відвідує дитячий сад, буде явним перевантаженням. Винятком з цього правила може бути короткий улюблений мультфільм, який дитина дивиться сидячи у Вас на колінах.

6. Дуже корисно відразу після того, як Ви прийшли з дитячого садка, посадити дитину в наповнену ванну на 30-40 хвилин. Це дасть малюку можливість дуже ефективно зняти навантаження дитячого саду, змити зі слизових патогенну флору і розділить Ваш день на до і після ванни. До - дитячий сад, після - чистенький, тепленький, в домашньому одязі - улюблена Вами дитина.

7. Адаптаційний період до дитячого садку не повинен збігтися ні з якими іншими кардинальними змінами в житті дитини. Це особливо значимо для дітей у віці до 3 років. Народження молодшого брата або сестрички, переїзд, відлучення від грудей, прощання з соскою або пляшкою, переселення в нове ліжечко або іншу кімнату, розлучення батьків або поява в сім'ї нової людини краще перенести в часі похід в садочок.

Кожна дитина унікальна. Більше того, кожна ситуація теж унікальна. І батьки повинні усвідомлювати, з якою проблемою вони спроможні впоратися самостійно, а із чим потрібно все ж таки звернутися до фахівця.

Чомусь існує якесь упередження, що до психолога потрібно йти тільки в тому випадку, якщо ситуація зовсім критична. Мовляв, психолог нам не потрібний, у нас дитина нормальна, просто вередує, як усі.

Але батьки найчастіше бачать тільки свою дитину. А психолог працює з багатьма дітьми, і йому простіше побачити та порівняти особливості поведінки Вашої дитини з іншими малятами.

А потім, хіба батьки проходить спеціальну підготовку? Ні , вони вчаться виховувати дітей на власних помилках. Але іноді, помиляючись, ми робимо боляче малюкові, залишаючи слід у його душі на багато років.

Щоб не наробити помилок, варто спробувати вибудувати свою власну педагогіку або звернутися до психолога. Майте на увазі те, що серед психологів теж є фахівці різного профілю. Є сімейні психологи. Вони допоможуть Вам у розв’язанні сімейних конфліктів, гармонізують подружні стосунки. Але ж саме від гармонії в родині залежить духовне здоров’я Вашого малюка.

Іноді так буває, що батьків турбує дитяча поведінка, але вони не можуть сказати, що ж саме їх тривожить. Тут теж допоможе психолог. Для цього існують спеціальні тести, які Ваша дитина сприйме як цікаву й захоплюючу гру. Разом із психологом Ви зможете розібратися в результатах тестів і краще зрозуміти свою дитину.

Багато мам і тат турбується, що їхня дитина розвивається повільніше, ніж інші діти. Швидше за все, їм це просто здається, тому що в кожного малюка – свій темп розвитку.

Для дітей, які занадто тривожні, агресивні, соромливі, відчувають часті страхи, психолог може провести цікаві заняття, які називаються тренінгами. На таких тренінгах діти разом із психологом грають у звичайні ігри. А результат не змусить себе чекати. У дитини минають страхи,знижується агресія, підвищується впевненість у власних силах. Тому не слід забувати, що якщо у Вас виникають проблеми із дитячою поведінкою, Вам завжди готовий допомогти психолог.